Саме під таким гаслом 7 жовтня 2015 року Вільна профспілка машиністів України проводить пікетування будинку Кабінету Міністрів України (м. Київ, вул. Грушевського 12/2) з 10.00 до 12.00.
Наша профспілка неодноразово звертала увагу усіх гілок влади (як нинішньої так і усіх попередніх) на неприпустимість споживацького ставлення до залізничного транспорту, невиконання вимог законів України «Про залізничний транспорт» та «Про ціни та ціноутворення» щодо фінансування залізничної галузі з Державного та місцевих бюджетів.
За усі роки незалежної України жодна копійка з цих бюджетів не була виділена на закупівлю рухомого складу та будівництво і реконструкцію залізничної інфраструктури.
Саме тому залізничний транспорт, особливо за останні півтора року, доведений до межі банкрутства.
Як ми сьогодні розуміємо, всі ці дії влади не свідчать про некомпетентність керівництва, а навпаки про добре спланований шлях до приватизації найбільш прибуткових господарств залізничного транспорту, шляхом штучного доведення до недопустимо низького технічного стану локомотивів, пасажирських вагонів, приміських поїздів тощо.
Грубо порушуючи вимоги законодавства України, влада створила умови, при яких свідомості громадян нав’язана ідея, що тільки приватний інвестор та приватний перевізник може зупинити руйнацію залізничного транспорту, забуваючи, що згідно норм того ж законодавстваінвестором для залізничного транспорту є – Держава.
У цей історичний для залізниці час, період реформування галузі, вирішується доля не тільки 350-ти тисячного колективу залізничників, а ї усього народу України, який є користувачем залізничного транспорту.
Яким бути залізничному транспорту – соціально орієнтованим для усього народу, чи структурою для збагачення олігархічних кланів?
Відповіді на ці питання залежать від того, як влада відреагує на наші вимоги.
Вимоги до Кабінету Міністрів України
1. Терміново вжити невідкладних заходів для безумовного виконання норм законів України щодо забезпечення стабільного фінансування залізничного транспорту, а саме:
- Закону України «Про залізничний транспорт» ст.10 у частині фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України будівництва і реконструкції магістральних залізничних ліній, об'єктів мобілізаційного призначення, придбання залізничного рухомого складу для перевезень пасажирів у поїздах далекого слідування та місцевого сполучення, для чого внести відповідні зміни до Закону України «Про державний бюджет»;
- Закону України «Про ціни та ціноутворення» ст. 15 у частині відшкодування коштів для покриття збитків від пасажирських та приміських перевезень.
- виділити кошти, з отриманих від міжнародних фінансових інституцій для проведення реформ в Україні, на погашення заборгованостей Укрзалізниці з тим, щоб ПАТ «Українська залізниця» могло почати свою діяльність з «чистого фінансового листа» без будь яких заборгованостей.
2. Передбачити у фінансовому плані ПАТ «Українська залізниця» гарантоване фінансування Товариства для збереження соціальних гарантій та пільг працівникам не нижче, ніж це передбачено нині діючою Галузевою угодою та колективними договорами.
3. Вважати одним з пріоритетів, при проведенні реформування залізничного транспорту, збереження кадрового потенціалу галузі.
4. Для забезпечення прозорості при проведення реформування галузі та прийнятті рішень керівними органами ПАТ «Українська залізниця», включити до їх складу представників всеукраїнських репрезентативних профспілок що діють у галузі.
5. Вжити конкретних заходів щодо викорінення передумов зародження корупційних схем та коррупції в цілому у структурі залізничного транспорту.
Ми не тішимо себе надією, що влада прислухається до нас, бо вона не чує свого народу, вона прислухається лише до МВФ, переконуючи його у тому, що отримані позики підуть на проведення реформ в Україні.
Тоді чому жодного центу з цих коштів не виділено на реформування найбільшої державної монополії – залізничного транспорту?
Враховуючи, що наше пікетування проводиться в рамках всесвітнього тижня дій профспілок, що входять до Міжнародної федерації транспортників, наша мета – привернути увагу не тільки співвітчизників до відношенню Уряду к проблемам реформування залізничної галузі та використання коштів МВФ, а ї міжнародної спільноти та керівництва МВФ.
Крім того це пікетування є чудовою нагодою нагадати особисто А.Яценюку, з яким ентузіазмом він взявся допомогти нашій профспілці з питань забезпечення належного технічного стану рухомого складу у відносинах з Кабінетом Міністрів України у червні 2013 року як лідер опозиційної фракції Верховної Ради України.
Та спитати його: а що йому заважало зробити це через декілька місяців, прийшовши до влади, або заважає зробити це зараз?
